Запрошую відвідати мій персональний сайт,
де ви знайдете інформацію щодо занять з дітьми вдома.
(Для переходу натисніть на це запрошення)
Мова - це не просто набір слів і фраз. Це спосіб життя, повітря, яким ми дихаємо, вода, яку ми п'ємо. Це ще й музика, джерело естетичного насолождення. Правильна мова- це важливе свідчення загальної культури особистості, це один із способів забезпечення гідності людини, її свободи і впевненості під час спілкування. Мова - це візитна картка, по якій складають враження про людину.На цій сторінці ви знайдете багато корисної інформації про розвиток мовлення ваших дітей.
Ми всі з величезним нетерпінням очікуємо першого слова свого малюка. І це зрозуміло - поява мови один з найважливіших показників нормального психічного розвитку дитини. І ось перше слово вже сказано, а що ж далі? Що повинна уміти дитина в 2-4 роки, 5-6 років? На це питання, яке хвилює багатьох батьків, ми постараємося дати коротку відповідь. До 1,5-2 років дитина може говорити приблизно 50-70 слів, в основному це - іменники: назви іграшок і предметів найближчого оточення; імена; прислівники «тут» і «зараз»; прикметники «великий» і «маленький», рідше - дієслова, особові займенники. На другому році життя діти досить чітко починають вимовляти такі голосні звуки, як [а], [у], [о], [і]; . Деякі приголосні малюки замінюють більш простими, доступними, спотворюють звуки або зовсім їх не вимовляють. У їхній мові достаток м'яких приголосних [т '], [д'], [з '], [з']. У цьому віці можлива спрощена вимова слів, наприклад, укорочення або називання складу, найчастіше ударного або першого: «ко» або «моко» замість молоко. До двох років у мові малюка повинні з'явитися прості речення, прохання: «Мама, дай м'яч. Мишка, сиди тут. Хочу пити сік! ». До 3 років дитина ставить багато питань, сама охоче відповідає на питання, із задоволенням заучує маленькі віршики та пісеньки, потішки і лічилки. До цього віку зазвичай він правильно вимовляє приголосні і голосні звуки ([б], [бь], [п], [пь], [м], [мь], [т], [ть], [н], [нь ], [к], [кь], [г], [гь], [в], [вь], [ф], [фь]). Діти 3-х років уже говорять розгорнутими реченнями. До 4 років малюк правильно вимовляє свистячі звуки: [з], [сь], [з], [зь], [ц] використовує в мовленні складнопідрядні речення: «Я люблю малювати фарбами, тому що вони різнокольорові», розповідає про те, що бачив на прогулянці, що йому прочитали. До 5 років дитина правильно вимовляє шиплячі звуки: [ш], [ж], [ч]. [Ш] майже не допускає в мові граматичних помилок, може зв'язно розповісти про те, що зображено на картинці або серії картинок. Висловлювання стають досить поширеними, вловлюється певна логіка викладу. Нерідко в оповіданнях з'являються елементи фантазії, бажання придумати епізоди, яких насправді не було.До кінця п'ятого року життя правильно вимовляє сонорні звуки [л] [р] У 5-6 років дитина правильно вимовляє всі звуки рідної мови, практично не допускає в мові граматичних помилок. Найбільш яскравою характеристикою цього віку є активне освоєння їм побудови різних типів текстів. Дитина освоює форму монологу. Мова стає контекстною, незалежної від наочно представленої ситуації спілкування. Удосконалення граматичного ладу безпосередньо залежить від розвитку зв'язного мовлення.
Як ставитись до мовленнєвих помилок дітей? Повсякденно спілкуючись з дітьми, батьки стикаються з різноманітними граматичними помилками в їхній мові,це: • неправильні закінчення іменників множини, в род. відмінку (коней, олівці, пташки, стулов); • зміна за відмінками невідмінюваних іменників (в пальто, в кине, на піаніно, кофею); • незнання роду іменників : це моя печива, всю молоко випив, один коліс, один яблук; • помилки в основі дієслів; • неправильне відмінювання числівників: йдіть по одному, йди з двоямі; собака з п'ять щенят, курка прийшла без два курчати та ін. Вчені, які вивчають розвиток дитячого мовлення, відзначають, що коли дитина засвоює якусь одну форму мовного значення, то поширює її і на інші. Іноді це узагальнення мовної форми виявляється правильним, іноді - ні. Коли помилки дитини носять випадковий характер, то на них не варто фіксувати увагу дитини. Стійкі ж помилки потрібно обов'язково виправляти. Якщо на них не звертати уваги, мова дитини надовго залишиться неправильною. Ні в якому разі не можна сміятися над малюком або дражнити його. Не слід переказувати дитячі слова і фрази з помилкою як анекдоти, особливо в присутності самих дітей. Діти дуже пишаються тим, що їм вдалося розсмішити дорослих, і починають перекручувати слова вже навмисне. Виправляти помилки потрібно доброзичливо, тактовно. Наприклад. У зоопарку чотирирічний хлопчик з цікавістю розглядав звірів, а потім раптом каже: «Тату, дивися, у слонів ногов і глазов стільки ж, скільки у лева». Батько чує, що син, висловлюючись, неправильно вжив слова по числовим і відмінковим нормам. Відійшовши від клітки і побачивши, що дитина заспокоїлась, він сказав: «Ти правильно підмітив, тільки треба було сказати так:« У слонів ніг і очей стільки ж, скільки у левів. А тепер і ти повтори, але правильно ». В даному випадку батько виявився чуйним до мовлення дитини. Крім того, він зрозумів, що виправляти помилку марно, коли дитина знаходиться в стані збудження. Він не став повторювати помилку дитини, а дав зразок правильного вживання цих слів, а потім попросив дитину повторити. Незабаром після відвідування зоопарку батько купив хлопчикові набір кольорових листівок «Зоопарк». Граючи з сином в гру «Що я бачив у зоопарку», він поставив перед ним завдання згадати тварин, яких він бачив у зоопарку, назвати їх у формі множини, а потім знайти їх на листівках. Син з великим задоволенням відповідав батькові: «Я бачив в зоопарку тигрів, зайців, верблюдів ...» Він не підозрював, що батько придумав таку гру для того, щоб навчити його вимовляти назви тварин у множині.
Артикуляційні вправи корисні та цікаві Завдяки добрій рухливості та диференційованій роботі органів артикуляційного апарату ми правильно вимовляємо різні звуки як ізольовано, так і в мовленнєвому потоці. Точність, сила й диференціація рухів цих органів розвиваються в людини поступово, у процесі мовленнєвої діяльності. Найпоширенішими порушеннями мовлення в дітей є дефекти вимови звуків, тому потрібно приділяти найбільшу увагу саме цій проблемі. Робота з профілактики й корекції вимовляння звуків потребує вчасного втручання, наполегливості, терпіння. Одним із видів цієї роботи і є артикуляційна гімнастика. Мета артикуляційної гімнастики — виробити повноцінні рухи артикуляційного апарату, щоб його органи набували тих положень, які потрібні для правильного вимовляння звуків і об'єднання простих рухів у складні. Система артикуляційної гімнастики містить два види вправ: статичні і динамічні. Цілеспрямовані спеціальні вправи готують артикуляційний апарат дитини до правильного вимовляння потрібних звуків. Заняття з малюком слід проводити в ігровій формі щодня або через день, щоб уже сформовані навички закріплювались, удосконалювались.
Корисні посилання батькам дітей з вадами мовлення
Український логопедичний сайт http://logopedia.com.ua
Сайт для батьків, які піклуються про мовленнєвий розвиток своєї дитини, та для логопедів. Містить інформацію про вікові особливості розвитку мовлення, мовленнєві порушення, методи їх подолання.
Лого-Арт www.logoped.in.ua
Матеріали з діагностики та корекції вад мовлення, статті для батьків, описи дидактичних ігор.