Особливості організації освітнього процесу в період карантину Методичні рекомендації Особливості організації освітнього процесу в період карантину На період карантину забороняється: 1. Проведення масових заходів (вистав. свят, розваг, концертів) за участі дітей з більш, ніж з однієї групи та за присутності глядачів або відвідувачів. 2. Використання м'яких або м'яконабивних іграшок. 3. Використання килимів з довгим ворсом. 4. Перебування у вуличному взутті всередині приміщень. 5. Проведення в приміщенні ЗДО батьківських зборів (окрім тих, що проводяться дистанційно). На період карантину рекомендується: З метою дотримання соціальної дистанції в приміщенні, під час перебування дітей у груповому осерердку варто здійснювати організацію простору ігрової кімнати у вигляді осередків діяльності, які відображають освітні інтереси і потреби дітей дошкільного віку. Організація осередків діяльності дає можливість забезпечити основні види діяльності дітей з дотриманням належного дистанціювання. 1. Графік прогулянок та занять повинен не допускати об'єднування/змішування груп. 2. Проведення додаткової освітньої роботи валеологічної спрямованості, яка буде доносити дітям важливість індивідуальних заходів профілактики, гігієни та фізичного дистанціювання. 3. Надання пріоритету активностям, що проводяться на свіжому повітрі. 4. Обмеження занять та ігор, що передбачають безпосередній фізичний контакт між дітьми та персоналом. 5. Обмеження занять та ігор, що потребують використання великої кількості додаткового інвентаря. 6. Організація процесу харчування таким чином, щоб мінімізувати кількість дітей, які харчуються одночасно за одним столом. Міністерством освіти і науки створено окремий ресурс «Вчимо і навчаємось на карантині: зміни в системі освіти», який містить перелік ресурсів із вправами та завданнями для дітей дошкільного віку, поради батькам дітей, рекомендації для занять та іншу корисну інформацію. Ознайомитись із матеріалами можна за посиланням https://mon-covid19.info/dytiachi-sadky.
Консультація для батьків 1. Бажано, щоб дитина чула літературну мову в сім’ї, тому що мова дитини розвивається шляхом наслідування мови людей, які її оточують. Мова батьків, усіх членів сім’ї – це перший зразок, який наслідує дитина. Навіть якщо Ви мовчазні від природи – все одно постійно говоріть з малюком. 2. Супроводжуйте свої дії словами! Але не говоріть у порожнечу – дивіться малюку в очі. Це особливо важливо, якщо Ваш малюк надто активний і постійно рухається. 3. Завжди підтримуйте прагнення дитини до спілкування, вислуховуйте її уважно, не обривайте. Відповідайте на всі питання спокійно, неквапливо, чітко, виразно, голосом середньої сили, правильно виголошуйте звуки і слова – це допоможе малюку швидше опанувати правильну вимову. 4. Шануйте дитину! Давайте їй можливість чути себе і Вас. Під час розмови намагайтеся вимкнути телевізор, радіо тощо. 5. Ніколи не сюсюкайте з дитиною і не відтворюйте неправильну мову дитини. 6. Говоріть повільно, простими словами, короткими фразами, витримуйте паузи між фразами, тоді й діти, наслідуючи Вашу мову, навчаться правильно говорити. 7. Постійно читайте дитині добрі вірші, казки, розповіді, перечитуйте їх декілька разів, діти краще сприймають знайомі тексти. 8. Не вимушуйте дитину вивчати довгі вірші, не перевантажуйте мовним матеріалом. 9. Чітко називайте нові предмети та їх ознаки, спонукайте дитину до обстеження предмета. Особливу увагу приділяйте розвитку дрібної моторики, бо вона безпосередньо пов’язана з розвитком мови. Ліплення, малювання, ігри з дрібними предметами – усе це допоможе мові, а в майбутньому – в опануванні письма. Рідна мова відіграє унікальну роль у становленні мовленнєвої особистості дитини дошкільного віку. К. Ушинський назвав рідну мову «Цвітом духовного життя нації», порівняв її з квіткою, яка ніколи не в’яне і вічно розвивається. Опанування рідної мови, рідного слова починається з раннього дитинства, сім’ї, серед близьких і рідних дитині людей, а вдосконалення триває в дошкільних навчальних закладах, школі і упродовж усього життя. Отже, рідна мова є загальною основою навчання і виховання дітей. Оволодіння рідною мовою як засобом пізнання та способом людського спілкування є найважливішим досягненням дошкільного дитинства.
Правила інклюзивної мови – як говорити про людину, а не її інвалідність Інформація до виробничої наради від 17.02.2021р. Правила інклюзивної мови – як говорити про людину, а не її інвалідність Найперше – потрібно забути слово “інвалід”. Два роки тому його прибрали з усіх законів України і замінили на “людина з інвалідністю”. Акцентувати потрібно насамперед на людині, а не на її інвалідності. Тому правильно казати “людина/дитина з…”. Наприклад, “дитина з ДЦП” (не децепешник), “дитина з розладами аутистичного спектру” (не аутист“; дитина з аутизмом – теж коректно, говорять про спектр, бо аутизм не буває однаковим), “дитина з епілепсією” (не епілептик). Не кажіть “особлива дитина”, бо всі діти чимось вирізняються. Жодних “особливих потреб”. Сходи з пандусом – це не особливо, а нормально і стане у пригоді не тільки тим, хто пересувається на візку, а й мамам з немовлятами, бабусям із “кравчучками” чи пасажирам із валізами. Або людині з переломом ноги. Термін “особливі освітні потреби” прийнятний, але застосовується не тільки до дітей з інвалідністю, а й, наприклад, до емігрантів, які поки не добре знають мову, чи до дітей, які постраждали внаслідок бойових дій і тимчасово потребують психологічної допомоги та підтримки в навчанні. Зараз особливі освітні потреби в них є, а згодом не буде. Менше негативних виразів, як-от “страждає на…” – це передбачає, що людині, про яку ви говорите, постійно погано, боляче і безнадійно. Це провокує на непотрібний жаль. Так само не варто казати, що хтось “прикутий до візка”. Візок допомагає пересуватися, а не приковує. Хоча існують Українські товариства сліпих та глухих (УТОС та УТОГ відповідно), слова “глухий” та “сліпий” можуть мати негативне забарвлення. Прийнятніші варіанти: “людина, яка не чує” або “людина з порушеннями слуху/зору”, “незрячий”. Не бійтеся говорити “радий/-а тебе бачити” чи “побачимося” незрячим. Так само можна запросити “піти прогулятися” людину на візку. Інвалідність означає лише те, що хтось робить те саме, що й ви, – тільки в інший спосіб.
Теоретичний аспект STREAM освіти (матеріали з інтернету) Теоретичні засади STREAM освіти Сьогодні в Україні тематика STEM освіти набирає популярності. Навіть існує державна установа – Інститут модернізації змісту освіти, що зазначає важливість STEM освіти для України та працює над впровадженням даної методики в освітніх закладах. На відміну від класичної, в нашому розумінні, освіти, за STEM дитина отримує набагато більше автономності. На процес навчання набагато менше впливають стосунки, що склалися між вихователем та вихованцем, що дає можливість більш об’єктивно оцінювати прогрес. За рахунок такої автономності, дитина вчиться бути самостійною, приймати власні рішення та брати за них відповідальність [1]. Зі слів Елада Інбара, засновника компанії, що займається інтеграцією роботів у навчальний процес шкіл Сполучених Штатів, коли діти взаємодіють роботами, вони легше сприймають власні помилки. Тут можна прослухати більше про його досвід використання роботів для вивчення навіть гуманітарних напрямів таких, як мова. Навички критичного мислення та глибокі наукові знання отримані в результаті навчання за STEM, дозволяють дитині вирости новатором – двигуном розвитку людства STREAM-освіта (Science, Technology, Reading + WRiting, Engineering, Arts and Mathematics) – інтегрований підхід до освіти, яких передбачає формування уявлень та вмінь дітей у галузях природничих наук, технологій, читання та письма, інженерії, мистецтва, математики; акцентує увагу на вивченні точних наук, виховує культуру інженерного мислення. STEM = Science, Technology, Engineering, Mathematics − акронім слів − природничі науки, технологія, інжиніринг, математика. STEAM = Science, Technology, Engineering, Arts and Mathematics − акронім слів − природничі науки, технологія, інжиніринг, мистецтво, математика. STREAM = Science, Technology, Reading + Writing, Engineering, Arts and Mathematics − акронім слів − природничі науки, технологія, читання + письмо, інжиніринг, мистецтво, математика [2]. Природничі науки: астрономія (наука про Всесвіт), фізика (наука про склад і структуру матерії, а також про основні явища в неживій природі), хімія (наука про будову й перетворення речовин), біологія (наука про живу природу), науки про Землю (географія, геофізика й геологія), медицина (наука про людське тіло та його хвороби). Технології: формування уявлення про предметно-перетворювальну діяльність людини, світ професій, шляхи отримання, зберігання інформації та способи її обробки; здатності до формулювання творчих задумів, усвідомленого дотримання безпечних прийомів роботи та користування інструментами і матеріалами; розвиток пізнавальної, художньої і технічної обдарованості, технічного мислення у процесі творчої діяльності, навичок ручних технік обробки матеріалів (папір, дерево, глина тощо); ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями, ґаджетами; експериментування. Читання і письмо: акцент на розумінні дітьми змісту тексту, пропедевтичний (вступний) курс навчання грамоти, розвиток моторики, підготовка руки до письма. Інжиніринг: проектування, наочне моделювання, конструювання. Мистецтво: просторові мистецтва (архітектура, скульптура, живопис, графіка, художня фотографія, декоративно-прикладне мистецтво та дизайн); часові мистецтва (музика, література); просторово-часові (кіномистецтво, театр, танець). Математика: кількісні відношення та просторові форми, логіка. З огляду на визначення напрямів освіти можна зробити висновок: STREAM − дошкільники та учні молодших класів; STEAM − середня та старша школа; STEM − профільна та вища освіта [3]. Сергій В’ячеславович Савельєв (доктор біологічних наук, професор, завідувач лабораторії розвитку нервової системи Інституту морфології людини РАН) акцентує увагу на нерівномірності дозрівання мозку дитини. Тому у малюка можуть яскраво проявлятися ті чи інші здібності − наприклад, до малювання, музики, танцю, математики тощо − але це не означає, що дитина має справжній талант у певній галузі і потрібно терміново розвивати здібності дитини у цьому напрямі. Нічого певного про здібності дитини до закінчення розвитку мозку дитини сказати не можна. Тому потрібно надати дитині змогу спробувати себе у різних галузях − дати побути співаком, артистом, балериною, музикантом, науковцем, винахідником. При цьому потрібно уважно стежити за тим, що дитині найбільше подобається, що виходить краще, що надає малюку найбільшого задоволення, чим він займається самостійно. Це позитивно впливає на розвиток мислення дитини дошкільного віку, оскільки наочно-образне мислення, пов’язане з уявленням ситуацій та зміненням їх, домінує у старшому дошкільному віці. Воно здійснюється на основі перетворення образів-сприйняття в образи-уявлення, подальшої зміни, перетворення і узагальнення предметного змісту уявлень, що формують відображення реальності в образно-концептуальній формі. Важливою особливістю наочно-образного мислення є встановлення незвичних, «неймовірних» поєднань предметів і їх властивостей, тому психологи зазначають що саме цей вид мислення тісно пов’язано з творчою уявою. Складні образи та уявлення передають і відображують суттєві властивості та відношення об’єктивної реальності . Наочно-образне мислення є основою логічного мислення, пов’язаного з використанням і перетворенням понять, засвоєння дошкільниками узагальнених знань; тісно пов’язане з розв’язком мисленнєвих задач та з практичним мисленням; дає змогу відтворити всі фактичні характеристики об’єкту, встановити незвичні поєднання предметів і їх властивостей; образ збагачує інтелект (Ж. Піаже, Л. С. Виготський, С. Л. Рубінштейн, О. М. Леонтьєв, Д. Б. Ельконін, М. М. Поддьяков та інш.). Наочно-образне мислення є важливим видом мислення протягом всього життя, а для деяких професій (письменник, модельєр, дизайнер, архітектор тощо) є провідним, жоден науковець, конструктор, інженер не зможе плідно працювати без розвиненого наочно-образного мислення. Наочно-образне мислення дає змогу людині не лише споглядати і пізнавати, а й змінювати світ, мати користь з явищ природи, створювати нові предмети, і при цьому не зашкодити навколишньому середовищу [4]. Тож дитина «мислить образами, барвами, звуками», тому варто використовувати образне мислення дитини для гармонійного пізнання навколишнього світу, активізації творчих можливості дітей, бо у подальшому житті надолужити втрачене буде практично неможливо. Малюк «живе у світі емоцій», тому варто активізувати їх, здивувати дитину, налаштувати на милування довкіллям. Адже здивування часто стає першою сходинкою до активного зацікавленого пізнання світу, дослідження явища, експериментування. Подив є одним з важливих мотивів до пізнання нового, невідомого, відкриття цікавих властивостей об’єктів, подальшого використання їх з власною метою. Роль компонентів STREAM-освіти для пізнання світу: Science, Technology, Engineering, Mathematics − формування цілісної наукової картини світу; Reading + Writing − опрацювання змісту тексту (його глибшого розуміння), підготовка руки до письма; Arts − дає змогу від милування об’єктом перейти до його пізнання, допомагає вразити, здивувати, задіяти емоції, створити зрозумілі дітям образи, активізувати наочно-образне мислення [5]. Тож, ARTs забезпечує: гармонійний та всебічний розвиток дитини; активізацію творчих здібностей, розвиток емоцій малюка, впливає на мотивацію дитини до пізнання світу. Reading + Writing забезпечує розвиток мислення, зокрема критичного, вміння вести діалог, наукову сміливість та вміння доводити власну думку, вміння опрацьовувати інформацією: аналізувати, систематизувати, класифікувати, робити висновки, вміння говорити із співбесідником однією мовою. Своєрідними сходинками пізнання світу дитиною дошкільного віку у STREAM-освіті можуть бути такі: створюємо емоційний образ об’єкту за допомогою живопису, музики, танцю, літератури; взаємодоповнюємо та порівнюємо враження, активізуємо власний досвід дитини; переходимо від емоційного образу об’єкту до наукового. Тому не можна відкинути хоча б один компонент STREAM-освіти. Ми маємо забезпечити дитині право вибору, а для цього їй потрібно спробувати себе у різних галузях знань, щоб самостійно вирішити що більше подобається, чим насправді хочеться займатися у дорослому житті. А чи може подобатися те, чого не спробував? чого не знаєш? Тож головне дитину не примушувати робити щось через силу, через «не хочу, не можу, не буду», тоді і результати будуть відповідними, і у дитина буде впевнена у власних силах, відчуватиме, що її поважають, до неї прислухаються. Чим раніше дитина пізнає світ мистецтва, тим кращими будуть результати (незалежно від того, якою діяльністю вона займатиметься у майбутньому). У старшому віці надолужити те, що втрачено у дошкільному, неможливо. Адже фізика і лірика часто доповнюють одна одну. Без фантазії, наукової творчості та сміливості, впевненості у власних силах, самостійності, цілеспрямованості, умінні доводити свою думку ніколи не буде справжніх відкриттів. А ще відкриття починаються з інтуїції, а інтуїція починається змалку на заняттях різного спрямування: діти вчаться порівнювати не тільки кількісно, а і якісно (порівнювати не рахуючи точну кількість предметів у множинах, не зіставляючи множини, а тільки прикидаючи «на око» де елементів більше, а де − менше); висувають гіпотези і придумують експерименти для перевірки їх правильності; будують перші хмарочоси, методом проб і помилок навчаються забезпечувати міцність та стійкість конструкції; вчаться прикрашати свої роботи, вчасно зупиняючись, прислухаючись до почуття міри; придумують цікаві прийоми з’єднання елементів у поробках та цікаві назви геометричним формам, яскраві порівняння з об’єктами довкілля; тощо. Переваги STREAM-освіти: • навчання за темами, а не за предметами: дитина бачить зв’язок між науками, навчання стає насправді системним; • використання знань у повсякденному житті; • розвиток критичного мислення та вміння вирішувати проблеми; • надання впевненості у власних силах; • комунікація та командна робота; • розвиток інтересу до технічних дисциплін; • креативні та інноваційні підходи до проектної та дизайн-діяльності; • підготовка дитини до технологічних інновацій у житті [1]. Отже, нині техніка полегшує наше життя, те, що ми робили вчора дуже багато часу або взагалі не мали можливості зробити, зараз можемо зробити за мить. Але техніка має і зворотний бік − іноді вона виходить з-під контролю людини і може стати причиною техногенної катастрофи. Тому важливо навчити людей грамотно користуватися технікою, знати і виконувати правила техніки безпеки, вміти чітко і зрозуміло розповісти іншим правила безпечного використання технічного пристрою, знати ознаки неправильної роботи технічного пристрою та де можна його полагодити. Тобто володіти основами інженерних знань, а ще бути трішечки винахідником та дослідником. STEM-освіта: шляхи запровадження, актуальні питання та перспективи [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://imzo.gov.ua/2016/12/09/stem-osvita-shlyahi-zaprovadzhennya-aktualni-pitannya-ta-perspektivi/ Крутій К. STREAM-освіта дошкільнят: виховуємо культуру інженерного мислення / К. Крутій, Т. Грицишина. // Дошкільне виховання. – 2016. – №1. – С. 3–7. Стеценко І. ЛЕГО-конструювання як компонент STREAM-освіти для дошкільників. / І. Стеценко // Комп’ютер у школі та сім’ї. — 2016. — № 5 — С. 37–41. Пономарев, Я. А. Знания, мышление и умственное развитие. / Я. А. Пономарев — М., 1967. – 256 с. Сухенко І. , «Використання LEGO – конструювання в освітньому процесі ДНЗ». / І. Сухенко // Вихователь-методист дошкільного закладу . -- 2012. — № 2. — с. 15-17.
Эрготерапевт о том, как создать «бюджетное» пространство для сенсорной разгрузки или отдыха ребенка с аутизмом в школе или дома Есть много терапевтических предметов и инструментов, которые могут помочь детям с аутизмом и сенсорными проблемами функционировать более независимо в повседневной жизни. Например, были разработаны специальные утяжеленные жилеты для глубокого давления. Однако вполне возможно создать в школе или дома «сенсорный уголок», который будет помогать ребенку регулировать свое состояние, и при этом использовать лишь предметы из обычных, неспециализированных магазинов. В терапевтических клиниках для детей с аутизмом могут быть созданы специальные «сенсорные спортзалы» для детей с аутизмом, в которых размещаются различные качели, батуты, бассейны с шариками, тоннели, маты, шведские стенки… лист можно продолжать до бесконечности. Существуют также «сенсорные комнаты» с высокотехнологичным освещением, оптическими волокнами, проекторами, устройствами для мыльных пузырей и настенными панелями. Такие комнаты предназначены для создания расслабляющей атмосферы, когда человеку предоставляются различные приятные ощущения. Такие помещения со специальным оборудованием прекрасно подходят для терапии, но они чрезвычайно дороги, и уж точно они не подходят для создания сенсорного пространства для ребенка дома. Не нужно отказываться от идеи создания «сенсорного уголка» только потому, что у вас нет возможности оборудовать сенсорную комнату. Лучше сосредоточиться на том пространстве, которое у вас есть. Если у вас нет возможности выделить отдельную комнату – ничего страшного. Даже самое маленькое пространство может быть очень эффективно для того, чтобы помочь ребенку в саморегуляции, снятии стресса и обеспечения нужной сенсорной стимуляции. Ниже приводятся несколько советов по созданию вашего собственного сенсорного пространства: 1. Движение и вестибулярная стимуляция Вместо того, чтобы устанавливать дорогостоящие качели, можно поискать другие предметы, которые могут обеспечить вестибулярную стимуляцию (раскачивание) для ребенка. Это могут быть: недорогое кресло-качалка; гимнастический мяч, на котором ребенок сможет подпрыгивать; мини-батут для помещения. 2. Освещение Вам не нужно дорогое оборудование для освещения сенсорных комнат. Чтобы добавить в сенсорный уголок какой-нибудь приятный для ребенка и расслабляющий свет, можно использовать: новогодние гирлянды, ночник или ночник с проектором, свечи на батарейках, светильник с оптоволокном, светящиеся палочки или лампу-лаву. Освещение играет огромное значение. Оно влияет на нас незаметным образом, но оно меняет то, как мы себя чувствуем. Например, яркое флуоресцентное освещение с потолка вызывает ощущение дискомфорта. Мягкое и приглушенное освещение расслабляет. Так что не забудьте использовать освещение для создание расслабляющей атмосферы и комфорта. 3. Разнообразные игрушки для тактильной и другой стимуляции Я рекомендую рассортировать их по различным контейнерам. Когда слишком много игрушек валяется вокруг, это может вызывать слишком сильную визуальную стимуляцию, и тогда ребенок не будет ими интересоваться. Вместо этого убирайте контейнеры с неиспользуемыми игрушками так, чтобы ребенок их не видел, и предлагайте ребенку несколько тактильных игрушек, когда он проводит время в сенсорной зоне. Устройте ротацию контейнеров, чтобы игрушки каждый раз были разные. Таким образом ребенок не начнет скучать (или испытывать чрезмерную стимуляцию от горы игрушек). 4. На чем можно «поваляться» Для сенсорного уголка понадобится мат, диванные подушки, напольные-кресла подушки или другие предметы, на которых можно «упасть» и «валяться». Мат можно сделать самостоятельно – взять большой пододеяльник на «молнии» и набить его подушками, мягкими игрушками и тому подобным, а потом застегнуть его. Возможность «упасть», а также прыгать, лазить, ползать или поднимать такие предметы – это источник проприоцептивной стимуляции. Проприоцепция – это ощущения от суставов и мышц, без которых мы у нас не может быть образа собственного тела. Когда мы обеспечиваем мозг подобной сенсорной стимуляцией, это улучшает осознание собственного тела, позволяет нам быть спокойнее и организованнее. 5. Терапевтические запахи Вам не нужны новомодные устройства для ароматерапии. Достаточно взять различные ароматические масла, капать ими на шарики ваты и давать ребенку понюхать. Другой вариант «ароматерапии» – тактильные игры с тестом, в которое добавлены разные ароматизаторы. Например, лавандовый запах очень часто помогает расслабиться. 6. Глубокое давление Бюджетный вариант для глубокого давления – надувной детский бассейн, который можно заполнить одеялами, подушками и различными мягкими игрушками. Ребенок может под все это «закапываться»! Другой вариант – закатать ребенка в одеяло (как блинчик) или положить на него несколько одеял. 7. Тактильная стена Вы можете создать свою собственную стену или доску с различными текстурами для тактильной стимуляции. Для этого можно использовать самые обычные, повседневные предметы. Однажды я видела тактильную стену, на которую приклеилиц старые CD-диски (гладкой, зеркальной стороной кверху), что добавляло интересную визуальную стимуляцию. На тактильные стены можно приклеить лоскутки фетра, искусственного меха и различных тканей, небольшие игрушки, нитки бус, мишуру, разные типы бумаги и картона, фасоль и различные крупы, ватные шарики, перышки, небольшие предметы посуды и так далее. Главное, чтобы у ребенка была возможность ощупывать самые разные предметы. 8. Вибрация Массаж с вибрацией может очень эффективно помочь ребенку собраться и сосредоточиться. Вибрация предоставляет дополнительную сенсорную информацию, которая «будит» мышцы. Такая стимуляция может быть очень терапевтической и успокаивающей для тех детей, которые находятся в постоянном «поиске» новых сенсорных ощущений. Для этого подойдет самый простой массажер с вибрацией, которым можно помассировать спину, руки и ноги ребенка. Если ребенку не нравятся ощущения от вибрации, ни в коем случае ее не навязывайте. Можно выключить массажер и просто мягко помассировать ребенка. 9. Музыка Для сенсорного уголка подойдет магнитофон или колонки для плеера. Или просто включайте песенки на своем телефоне, чтобы создать фоновое сопровождение сенсорного пространства. Музыка может менять то, что мы чувствуем. Песни с размеренным ритмом успокаивают и могут уменьшить тревожность. Наш организм реагирует на музыку и «синхронизируется» с ней. Кельтская или индийская народная музыка часто помогает расслабиться. Также могут подойти звуки природы или легкая джазовая музыка. Удачи с тем, чтобы включить разные сенсорные занятия в ваш повседневный распорядок! Если вы будете знакомить ребенка с разными сенсорными предметами, вы сможете больше узнать про его сенсорные особенности и предпочтения. Как правило, поиск того, что поможет ребенку регулировать свое состояние – это вопрос проб и ошибок и путь, который вы пройдете вместе.