Музика в житті малюка

​

Музика, як вид мистецтва повинна увійти в життя дитини як можливо раніше.
І батьки мають право запитати: невже не рано? На це питання можна відповісти так: ні не рано, а може трішечки пізно. Вченими доказано, що ще до народження дитина сприймає не тільки голос матері, але і деякі звуки ззовні. Це говорить про те, що музика, музичне мистецтво ближче дитинці, ніж інші види мистецтва, тому що слуховий аналізатор дитини починає формуватися одним із перших. Для дітей раннього віку інтонаційна виразність музики, близька до інтонації голоса людини і має велике значення. Вона благодійно діє на настрій дитини, визиває перш за все почуття задоволенням. Постійні позитивні реакції на музику впливають на формування емоційної сфери дитини.

Музичне сприйняття музики дитиною підвищує більшість процесів формування його організму та психіки. Різноманітні рухові реакції малюка ,які визивають музичні звуки, говорять про прямий зв׳язок музики з фізичним розвитком людини. Музичні здібності у дитини можуть виявляться дуже рано, а їх відсутність не можна вважати дійсним. Тільки ваша турбота про прилучення дитини до музики зможуть закласти в дитині „ядро” музичності. Для цього наберіться терпіння. На першому етапі вам потрібно 3-5 хвилин.

Нагадую про те, що ваша задача вчити дитину уважно слухати музику, розвивати у неї співучі навички і вміння ритмічно рухатись під музику. Але більшість батьків такої освіти не мають, да і не обов׳язково. Достатньо вміти чисто співати, правильно інтонувати музичні мелодії, виразно виконувати танцювальні вправи.

Не обов׳язково повторювати репертуар, з яким дитину ознайомлюють в дитячому садку. В більшості діти не можуть відтворити ці музичні твори. І тому на домашніх муз - заняттях ви маєте можливість знайомити дітей з тими музичними творами, які відомі вам, але вони повинні бути зрозумілими дітям. Дитина емоційніше сприймає і голос і рухи батьків, і з задоволенням повторює їх. Якщо в занятті з дитиною ви будете використовувати і музичні інструменти (якщо вони є, це можуть бути бубон, барабан, трикутник)це збагатить уяву дитини про звукову палітру музики.

Всі батьки мріють розпізнати в своїй дитині хоча б маленький росточок майбутньої талановитої особи. Крім того, ви, мабуть, хотіли б бачити свою дитину доброю, чуйного, яка розуміє і цінує красу оточеного світу. Ці прекрасні людські почуття можуть бути виховані мистецтвом, якщо почати з самого раннього дитинства.

 

Вплив музики на психічну діяльність дитини

​

Музика володіє сильним психологічним впливом на людину. Вона впливає на стан нервової системи (заспокоює, розслаблює чи, навпаки, розбурхує, збуджує), викликає різні емоційні стани (від умиротворення), спокою та гармонії до неспокою, пригніченості або агресії).
У зв'язку з цим важливо звернути увагу на те, яку музику слухаєте ви і ваші діти.
Збуджуюча, гучна музика, що виражає агресивний настрій, позбавляє людину (і дорослого, і дитину) стану врівноваженості, спокою, а при певних умовах (наприклад, на рок-концертах) спонукає до руйнівних дій. Особливо протипоказана така музика гіперзбудливим, розгальмованим дітям зі слабким контролем, тому що вона підсилює прояви негативних властивостей у поведінці дитини.
Спокійна музика, що викликає відчуття радості, спокою, любові, здатна гармонізувати емоційний стан як великого, так і маленького слухача, а також розвивати концентрацію уваги. Музику можна використовувати перед сном, щоб допомогти  дитині заспокоїтися і розслабитися. Коли дитина ляже в ліжко, увімкніть спокійну, тиху, мелодійну, м'яку музику і попросіть його закрити очі і уявити себе в лісі, на березі моря, в саду або в будь-якому іншому місці, яке викликає в нього позитивні емоції. Зверніть увагу дитини на те, як розслабляється і відпочиває кожна частина його тіла.
Ще з давніх часів люди помітили, що людський голос і звук взагалі володіють сильним впливом. Так, звук східного духового інструменту Панг вводить змію в стан, подібний гіпнозу. Вібрації людського голосу в одному випадку мають лікувальну дію (що здавна використовувалося народними цілителями), а в іншому - заподіює людині шкоди.
Мова людини є найсильнішим чинником впливу, як на оточуючих, так і на того, хто говорить. Наприклад, грубий, різкий голос дорослого може викликати у дитини сильний переляк і стан заціпеніння. Постійно роздратований, незадоволений голос  породжує у слухача відчуття, що його не люблять і не приймають як особистість. А відмова в чому-небудь, виголошена спокійним, м'яким, співчуваючим голосом допомагає дитині легше примиритися з незадоволеністю його бажання.

              Правила поведінки батьків на дитячих святах:                               

1. Свято в дитячому садку проводиться не для батьків, а для дітей.

2. Вхід в музичний зал дозволяється у змінному взутті і без верхнього одягу.

3. На святі можуть бути присутні не більше 3 чоловік рідні.

4. Під час проведення ранку забороняється користуватися мобільними телефонами.

5. Фото і відео зйомка дозволяється тільки зі свого місця .

6. Непотрібно відвертати увагу дитини розмовами і вигуками з місця.

7. Під час свята батькам забороняється переходити з одного місця на друге, вставати з свого місця.

8. Недозволяється присутність на святі серед гостей дітей до 3-х років.

9. По проханню музичного керівника і вихователя батьки можуть брати участь в проведенні дитячого ранку (заспівати разом з дітьми пісню, затанцювати з дитиною, пограти гру, розказати разом з дитиною гумореску чи вірш ).

 

Види таночків у дошкільному закладі

​

Танці — це музичні ігри, під час яких діти навчаються руха­тися під музику, розрізняти ритмічний малюнок, розвивають музичний слух, опановують основи танцю; розвиток творчих особливостей, естетичного смаку.

Танці здійснюють загальний розвиток усього організму — і фізич­но, і психічно (концентрації, волі, уваги, сприй­няття, мислення, пам’яті, урівноваженості про­цесів);

– уміння володіти своїм тілом, краще орієнтува­тися в просторі, поліпшення координації рухів;

– правильна постава, красива хода, легкість у ру­хах, гнучкість і граціозність, еластичність зв’язок.

Таночки розрізняють:

1) Побудований на певних зафіксованих рухах:

– за участю дорослого як ведучого в танці;

– сучасний дитячий танок;

– народні танці з використанням еле­ментів народного танцю;

– хороводи зі співом, рухи, що не пов’язані з тек­стом;

– характерний танок, у рухах якого змальовано певного персонажа;

– дитячий бальний танок.

2) Таночки-імпровізації:

– танок де рухи повторюють усі за одним учасником;

– танок, де діти складають рухи на першу частину, а для другої частини рухи показує педагог;

– танок, де діти складають рухи для обох частин.

Важливим є розвиток вміння сприймати характер музики — де діти займають­ся виконавською танцювальною діяльністю на осно­ві раніше розучених і улюблених рухів.

Доцільним є розучування вправ, зокрема:

– вправи, що використовують з метою вдоско­налення основних рухів (ходьба, біг, підскоки, стрибки);

– підготовчі вправи, під час яких розучують ру­хи до ігор і таночків (змінний крок, кружлян­ня, крок на всю ступню, передавання прапорця по колу та ін.);

– образні вправи, що уточнюють різні ігрові образи, рухи персонажів сюжетних ігор (хода ведмедя, стрибки зайця, біг коня);

– образні вправи дають дітям можливість опану­вати рухи для виконання індивідуальних ролей;

– вправи як певні завершені композиції.

У вправах необхідно чітко виконувати музич­ні й рухові завдання. Ігри, танці й вправи тісно взаємозв’язані й спрямовані на здійснення спільного завдання — розвиток музичного сприйняття і рит­мічності рухів.